Оборудование
Отдел продаж
067-156-33-79
Отдел продаж
095-821-58-58
ОВОС
Исходные данные для проектирования систем BIOTAL
Оцінка впливу на навколишнє середовище
Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) є спеціальним розділом робочого проекту. Метою даного розділу є екологічне обґрунтування проектування і будівництва очисних споруд "BIOTAL" повної біологічної очистки господарсько-побутових стоків .
Основними завданнями ОВНС є:
1. Оцінка сучасного екологічного стану території району проектованої діяльності.
2. Визначення можливих екологічно небезпечних впливів і зон впливу проектованої діяльності на навколишнє середовище.
3. Визначення масштабів і рівнів впливу проектних рішень на навколишнє середовище в нормальних і аварійних умовах.
4. Прогнозна оцінка зміни стану навколишньої природного середовища в процесі реалізації проекту.
5. Визначення комплексу природоохоронних заходів щодо чи запобігання обмеженню шкідливих впливів проектованої діяльності на навколишнє середовище.
6. Складання Заяви про екологічні наслідки діяльності.
1.Загальні положення
Розділ "Оцінка впливу на навколишнє середовище" (ОВНС) розроблений фахівцями ТОВ"Укрбіотал-монтаж", що має ліцензію серії АА № 416839 від 5 грудня 2002 р.
Даний розділ розробляється відповідно до вимог і рекомендацій наступних документів:
- Закон України "Про охорону навколишнього середовища", затверджений Верховною Радою України 25 липня 1991 р.;
- Закон України "Про відходи", затверджений Верховною Радою України ;
-Закон України "Про тваринний світ", затверджений Верховною Радою України 3 березня 1993 р.;
- "Про охорону атмосферного повітря", затверджений Верховною Радою України 16 жовтня 1992 р.;
- ДБН А.2.2-1-95 "Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні та будівництві підприємств, будинків і споруд". Основні положення проектування;
- ДБН А.2.2-3-97 "Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва".
- Водний Кодекс України, затверджений Верховною Радою України 6 жовтня 1995 р.;
- Земельний Кодекс України, затверджений Верховною Радою України 25 жовтня 2001 р.
2. Підстава для складання ОВОС.
2.1. Відомості про документи, що є підставою для розробки ОВОС.
Розділ оцінка впливів на навколишнє середовище (ОВНС) Робочого Проекту визначає характер і ступінь усіх потенційних впливів на навколишнє середовище в ході будівництва й експлуатації очисних споруд, пропонує заходи щодо попередження деградації екосистеми, збереженню її рівноваги і прогнозує соціальні й економічні наслідки. За результатами ОВНС розробляються "Заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища й екологічної безпеки", складається "Заява про наслідки".
2.2. Коротка характеристика і перелік об'єктів впливу проектованої діяльності на навколишнє середовище
1. Вплив блоків біологічної очистки побутових стічних вод типу "BIOTAL" на земельні ресурси внаслідок вилучення земель під будинки для їх розміщення та прийомний резервуар, у процесі експлуатації - відсутній.
2. Вплив на водне середовище, внаслідок значного зменшення екологічного навантаження на ґрунтові води через високу ефективність роботи блоків і як наслідок високої якості очищених і знезаражених стічних вод - незначне.
3. Вплив на повітряне середовище незначне. Кількість газів, що виділяється в процесі очистки стічних вод – незначне.
4. Вплив на геологічне середовище полягає у впливі на ґрунти в процесі їхньої розробки при будівництві споруд. Постійного впливу на елементи геологічного середовища не передбачається.
5. Вплив на соціальне середовище - позитивне.
6. Вплив на рослинний і тваринний світ не передбачається. Проектована діяльність буде чинити незначний вплив на навколишнє середовище. Характеристики впливу розглянуті в наступних розділах ОВНСа.
3. Физико - географічна і кліматична характеристика району будівництва об'єкта проектованої діяльності
3.1.Физико - географічна характеристика.
3.2. Кліматична характеристика району
4. Загальна характеристика об'єкта проектування і господарської діяльності в зонах його впливу
4.1. Наявність позитивних екологічних, соціальних і економічних аспектів реалізації проектованої діяльності Позитивний екологічний аспект проекту полягає в наступному:
- будівництво сучасних локальних високоефективних очисних споруд малої продуктивності;
- очистки господарсько-побутових стічних вод до стану нових продуктів використання – технічної води й органічномінерального добрива;
- зменшение споживання свіжої води за рахунок використання на полив технічної води;
- використання очищеної і знезараженої технічної води для підгрунтового поливу ;
- використання осаду, після компостування, у сільськогосподарському виробництві, як органоминерального добрива;
Соціальний аспект полягає в створенні сприятливого мікроклімату , створенні санітарно-захисної зони навколо установки 15,0 м. Економічний аспект проектованої діяльності полягає у відносно недорогій вартості комплексу робіт.
4.2. Характеристика сучасного стану водопостачання і каналізації
4.3.Альтернативні варіанти прийнятих проектних рішень.
Очисні споруди повної біологічної очистки побутових стічних вод типу "BIOTAL" забезпечать збереження екологічного середовища регіону при дотриманні вимог ,що вказує зону санітарного розриву від границь житлової забудови до блоків повної біологічної очистки « BIOTAL» – 15 м и п.5.5 [7], згідно якого допускається сполучення каналізаційної насосної станції для перекачування побутових стічних вод в одному виробничому приміщенні з блоками очистки стічних вод. Капіталовкладення й експлуатаційні витрати при цьому значно нижче, що дає можливість здійснити будівництво в найкоротші терміни. Застосування каналізаційних насосних станцій з вбудованими блоками очистки стічних вод більш перспективно і доцільно в умовах обмеженого простору і щільної забудови.
4.4. Характеристика проектованої діяльності.
4.4.1. Очищення г/п стоків по технології « BIOTAL»
В основу технології BIOTAL закладена концепція, відмінна від класичної, а саме: очистити стічні води й утилізувати продукти очистки до стану продуктів споживання - технічну воду й органічномінеральне добриво. При розробці технології BIOTAL всі інженерні рішення були спрямовані, насамперед, на забезпечення високої якості очищеної води, усталеної роботи при невеликих капіталовкладеннях і енерговитратах. В установці BIOTAL реалізований ряд нових, захищених патентами технічних рішень, що дозволили комплексно вирішувати традиційні проблеми малих очисних установок. Для очистки і знезаражування стічних вод використовуються фізичні, хімічні і біологічні методи. Обробка стоків здійснюється в чотири етапи: груба очистка і попередня біологічна очистка (I етап), біологічна очистка (II етап), біологічна доочистка (III етап), відстій і знезаражування очищених стоків (IV етап). 4.4.2. Будівельні рішення
4.4.3. Характеристика стічних вод, що надходять на очисні споруди До складу стоку входять речовини, що знаходяться у виді суспензії, емульсії і розчину. Нерозчинні забруднення складаються з недробленого сміття, часток піску і речовин, що знаходяться в зваженому стані.
4.4.4. Оцінка ефективності очищення стоків Очисні споруди запроектовані на очищення побутових стічних вод від грубодисперсных домішок, зважених, розчинених, колоїдних речовин органічного і неорганічного походження, фіксуємих показниками ХПК, БПК, а також азотовмісні і фосфорвмісні сполук. Закладені в основу роботи споруд технологічні рішення забезпечують глибоке очищення стоків до норм, що дозволяють їхнє відведення в підземний горизонт.
Глибоке очищення стоків на установці "BIOTAL" забезпечуються за рахунок оптимізації процесів аерації і циркуляції активного мулу в SBR-реакторах . Циркулюючий між реакторами мул розділений на чотири потоки: стабілізований – видаляється із системи на зневоднювання, старий – направляється в перший по ходу руху SBR-реактор обробки стічних вод, більш молодий – надходить у другий SBR-реактор, а осілий у третьому SBR-реакторі – у прийомну камеру. им досягається поетапна адаптація мікроорганізмів активного мулу з поетапним розведенням оброблюваних стічних вод поворотним активним мулом по ходу їхнього руху від першого до третього SBR-реактора.
4.4.7. Відомості про кількість продуктів очищення і їх використання У процесі роботи обладнання « BIOTAL» одержуємо два кінцевих продукти очищення: технічну воду і стабілізований збезводнений мул. У прийомному резервуарі затримується пісок, ефективность затримки його в прийомному резервуарі – 100%; Зольність осаду – (80-95)%, вологість – 60%, щільність – 1,5 т/м3. При роботі реакторів SBR утвориться надлишковий активний мул, що періодично відводиться в мулову ємкість, де протікає процес відстою з наступним видаленням частково зневодненої речовини за межі бази відпочинку. Осаджується в SBR-III мул має високу вологість (99,2?99,5)%, тому огонаправляють у мулову ємкість, де вміст води зменшується до 97%. Тривалість відстоювання – не менш 3 годин. Зібрані на решітках покидьки разом з осадом, що випав у прийомному резервуарі, планується вивозити на захоронення у встановлене муніципальною владою місце. Такий напрямок утилізації опадів схвалено Міністерством охорони здоров'я України.
4.5. Аварійні ситуації, ймовірність та причини їх виникнення. Розрахунок ступеня ймовірності виникнення аварійних ситуацій не проводилися в зв'язку з відсутністю аварійних ситуацій за час експлуатації з 2000 р. установок «BIOTAL» різної продуктивності. Розробники установки гарантують безаварійну роботу установки і роблять гарантійне і післягарантійне сервісне обслуговування .
Розробники установки не виключають можливість нестандартних ситуацій при:
- відключенні електроенергії на тривалий період;
- отруєнні мікрофлори активного мулу;
- виході з ладу кожного з агрегатів;
- заповненні прийомної камери грубими нечистотами;
- заповненні мулової камери надлишковим активним мулом.
Для виходу із ситуацій, що створилися, установка обладнана контролером Mitsubishi (Японія), що забезпечує аварійну сигналізацію. Отруєння активного мулу практично виключено, оскільки:
– очисні спорудження обслуговують визначену постійну по складу групу людей, що проживають у комплексі;
– адаптація біоценозу активного мулу здійснювалася за умови функціонування всіх об'єктів комплексу;
– ємкості для збереження палива, ядохимикатов і інших токсических речовин на території комплексу не встановлені і шкідливі хімічні речовини не використовуються.
У підрозділі 4.4.5. відзначено, що в установці "BIOTAL-50" передбачена спеціальна схема роздільної подачі активного мулу в реактори SRB, що забезпечує безпеку більшої його частини, навіть у випадку потрапляння отруйних речовин на вхід прийомного резервуара. При відключенні електроенергії стоки, що надходять, акумулюються в прийомному резервуарі (обсяг прийомного резервуара 23,0 м3) установка витісняє зі свого обсягу раніше очищену воду і створює в SBR-ах обсяги, що акумулюють, (сумарний обсяг дорівнює 24,0 м3), що дозволяє прийняти добову витрату, у цей період часу вона працює як багатоступінчастий відстійник, забезпечуючи очистку стічних вод від жирів і поверхневих нечистот. У цьому випадку до відстояного стоку додається велика доза гіпохлорита натрію і знезаражена рідина скидається в каналізацію (на полив не використовується). При роботі установки "BIOTAL" БПКполн на виході дорівнює 6,4 мгО2/л. Можна припустити, що при відключенні електроенергії БПКполн на виході складе приблизно (25-40) мгО2/л. Прийнята проектом друга категорія надійності електропостачання передбачає резервне джерело електропостачання, що виключає припинення подачі електроенергії на тривалий період часу. З появою електроенергії установка переходить у нормальний режим роботи. Проектом передбачена ІІ категорія по надійності електропостачання, що виключає виникнення таких аварійних ситуацій. Установка влаштована так, що можлива заміна будь-якого устаткування без зупинки її роботи. програмний модуль Mitsubishi автоматично перебудовує роботу установки в режим, що дозволяє їй працювати без устаткування, що вийшло з ладу. Установки BIOTALвиконуються в герметичних пластикових емкостях з поліпропілену, що хімічно не активний, не піддається корозії, не пропускає вологу, що практично виключає виникнення аварійних ситуацій. У виняткових випадках (виявлення течі стінок установки) необхідно виключити компресора, а стічні води після знезаражування підвищеними дозами (10 г/м3) направити по обвідному каналу(аварійний випуск) минаючи установку. При заповненні мулової камери надлишковим активним мулом замикаються контакти датчика і контролер Mitsubishi подає звуковий і світловий сигнал. Ситуація усувається шляхом відкачки мулу і вивозу його на утилізацію. Негативний вплив на навколишнє середовище експлуатації очисних споруд в аварійному режимі незначне, усувається швидко, допустиме.
4.6. Дані про споживані ресурси. Проектом передбачається потреба в наступних ресурсах для реалізації технічних рішень: земельних: .; трудових: потреба в обслуговуючому персоналі – періодично контроль фахівцями ТОВ «Укрбіотал-сервис»); енергетичних: електроенергія необхідна для роботи блоку та освітлення об'єкта.
4.7. Перелік джерел впливу на навколишнє природне середовище При роботі устаткування, призначеного для очистки стоків, утворюються тверді і газоподібні відходи, що можуть зробити негативний вплив на навколишню природне середовище.
5. Характеристика навколишнього природного середовища і оцінка впливу проектованої діяльності
На сьогоднішній день найбільш вразливою ланкою є навколишня природне середовище, що випробує надзвичайне антропогенне навантаження. Характерною рисою Робочого Проекту є його природоохоронна спрямованість. Втілення запроектованих заходів щодо очистки г/п стічних вод зробить незначний негативний вплив на:
- геологічне середовище – при будівництві “ BIOTAL”;
- атмосферне повітря - при експлуатації блоків виділяються незначні кількості газів;
- водне середовище- очищені стічні води будуть відводитись згідно проекту.
- земельні ресурси – вилучення земельної ділянки площею необхідною під розміщення “ BIOTAL”.
5.1. Геологічне середовище
5.1.1. Обґрунтування необхідності характеристики геологічного середовища Необхідність оцінки впливу проектованої діяльності на геологічне середовище обумовлене тим, що реалізація проекту спрямована на зниження екологічного впливу.
5.1.2. Перелік і коротка характеристика впливу на геологічне середовище . Проектовані природоохоронні заходи вплинуть на геологічне середовище: - зміна природної стратиграфії обріїв у процесі будівництва блоків "BIOTAL" незначна зміна ландшафту в місці проведення будівництва.
5.1.3. Загальна характеристика стану геологічного середовища Сучасне (існуюче) стан геологічного середовища
5.1.4. Оцінка впливу проектованої діяльності на геологічне середовище
Проектом передбачені заходи, спрямовані на охорону геологічного середовища. До них відносяться:
- посилена гідроізоляція стін прийомного резервуара;
- застосування оптимальних розмірів котлованів за рахунок збільшення крутості укосів.
Вплив проектованої діяльності на геологічне середовище має місце і містить кількісні і якісні показники:
- зміна природної стратиграфії обріїв у процесі пристрою котлованів під споруди;
- зміна ландшафту.
Аналіз зміни інтенсивності геологічних процесів і параметрів геологічного середовища в результаті реалізації проектованої діяльності не свідчить про негативний вплив на геологічне середовище. Границі зон впливу проектованої діяльності на геологічне середовище визначаються границями проектування (1,0 м від зовнішніх розмірів будинків і споруд).
5.1.5. Можливі аварійні ситуації і їхній аналіз
У зв'язку з мінімальним впливом проектованих заходів на геологічне середовище і якісне сервісне обслуговування установки можливість виникнення аварійних ситуацій виключається.
5.1.6. Обґрунтування заходів щодо чи запобігання обмеженню впливу на геологічне середовище.
Усі передбачені проектом заходу, спрямовані на запобігання впливу на геологічне середовище. * * * Таким чином, проектована діяльність не нанесе екологічного збитку для геологічного середовища.
5.2. Водне середовище
5.2.1. Обґрунтування необхідності характеристики водяного середовища.
Перелік видів впливу проектованої діяльності. Робочий Проект є природоохоронним об'єктом, впровадження якого спрямовані на зменшення негативного впливу на навколишню природну і соціальну сфери. У процесі реалізації робочого проекту і подальшої експлуатації об'єкта не буде мати впливу на екологічний стан водного середовища району.
5.2.2. Межа зони впливу.
Передбачені проектом заходи не спричинять погіршення якісних показників підземних вод по наступним причинах:
- герметичність ємнісних споруд виготовлених з поліпропілену не допускає витоку забруднених вод;
- висока ефективність очистки стічних вод на блоках BIOTAL дозволяє використовувати їх для підгрунтового поливу без нанесення збитку якості підземних вод (див. додаток 8 "Гігієнічні рекомендації щодо використання очищених стічних вод та їх осадів з установок "ВІОТАL" на садово-городніх ділянках" інституту гігієни і медичної екології ім.О.М.Марзєєва від 05.11.2002р.). Межа зони можливого впливу на підземні води оцінюється межами площ існуючих водойм. Границя зон можливого впливу на поверхневі води не оцінюється так як скидання стічних вод прямо у водні об'єкти проектом не передбачається.
5.2.3. Характеристика стану поверхневих і підземних вод у районі проектованої діяльності
5.2.4. Оцінка впливу проектованої діяльності на поверхневі і ґрунтові води
Реалізація проектованої діяльності не буде впливати на поверхневі води в плині всього часу експлуатації Очищені стічні води по хімічному складі подібні з ґрунтовими й у випадку їхнього використання для підгрунтового поливу не буде спостерігатися хімічного чи термодинамічного конфлікту, що існує лужний бар'єр ґрунтових вод не буде порушений.
5.2.5. Зміна гідрологічних і гідрогеологічних параметрів водяного середовища в зоні впливу проектованої діяльності
У проекті досліджені наступні зміни водяного середовища:
- зміна гідрогеологічних і гідрохімічних характеристик від використання очищених стічних вод для підгрунтового поливу;
- часткове відновлення природного балансу вод: підземні води використовуються для питних потреб (споживання свіжої води скоротиться на 5%), а очищені і знезаражені стічні води внаслідок поливу будуть доочищатся в ґрунті, использоватся рослинами і фільтруватися в ґрунтові води.
Проектована діяльність не буде мати впливу на поверхневі води через:
- герметичності трубопроводів, ємнісних споруд виготовлених з поліпропілену, що не допускає випадків витоку неочищених стоків на поверхню землі й у водні об'єкти;
- робота установки очистки стічних вод не передбачає скидання очищених стоків безпосередньо у водні об'єкти .
У такий спосіб вплив проектованої діяльності на поверхневі води в плині всього часу експлуатації не буде.
Підземні води
Проектована діяльність буде мати наступні впливи на підземні води:
- незначна зміна гідрогеологічних і гідрохімічних характеристик від використання очищених стічних вод для підгрунтового поливу. Це приведе до відновлення порушеного природного балансу вод.
Фоновий стан хімічного складу підземних вод у районі проектованої діяльності покращитися внаслідок будівництва екологічно безпечної установки біологічної очистки побутових стічних вод типу "BIOTAL" продуктивністю 300 м3/доб., що виключає надходження забруднених г/п стічних вод у ґрунтові води.
5.2.6. Можливі аварійні ситуації
У зв'язку з мінімальним впливом проектованих заходів на водне середовище і сервісне обслуговування установки розроблювачі виключає можливість виникнення аварійних ситуацій . З метою забезпечення нормативного стану навколишнього середовища замовнику необхідно укласти договір з органами державної санітарної служби на місцях для забезпечення лабораторного контролю якості стічних вод, що скидаються .
5.2.7. Обґрунтування заходів щодо зниження забруднення водяного середовища, виснаження поверхневих і підземних водяних ресурсів.
1. Облік кількості й організація постійно контролю якості стічних вод, що скидаються.
2. Всі ємкості на очисних спорудах герметичні, виготовлених з поліпропілену, що не контактують з навколишнім середовищем.
3. Виснаження поверхневих і підземних не передбачається, так як блоки “ BIOTAL” при експлуатації не споживають водних ресурсів, а очищені до нормативних показників стічні води будуть поповнювати ґрунтові води.
5.3. Повітряне середовище
5.3.1. Перелік видів впливу проектної діяльності.
Виходячи з біохімічних процесів, які проходять на очисних спорудах повної біологічної очистки “ BIOTAL”, прогнозується виділення в надземний шар атмосфери незначної кількості газів. Джерелом викидів в атмосферу є реактори SBR. Кожен реактор має вентиляційний трубопровід, який в свою чергу з'єднуються в загальний трубопровід D=100. Система вентиляції – приточно-витяжна з природним спонуканням повітря. У результаті аеробного окислювання органічних речовин утвориться біогаз, що складається з вуглекислого газу.
5.3.2. Оцінка впливу проектованої діяльності на повітряне середовище. Границі зон впливу.
Передбачаються проектом заходу істотно не вплинуть на погіршення якісних показників повітря по наступним причинах:
- постійна аерація стічних вод на всіх стадіях очистки зводить до мінімуму утворення шкідливих газів;
- викид незначної кількості газів;
У зв'язку з мінімальним впливом на атмосферний повітря, можна зробити висновок про відсутність негативного впливу роботи очисних споруд на повітряне середовище.
5.4. Оцінка впливу проектованої діяльності на ґрунт і земельні ресурси
Витік неочищених стічних вод на поверхню землі не передбачається, тому вплив на ґрунти від блоків повної біолгічної очистки відсутній. Для зменшення забруднення ґрунтового покрову прилягаючої території проектом передбачені наступні заходи:
- влаштування площадки (на час будівництва) контейнерами для будівельних відходів з наступним вивозом їх у місця утилізації (полігон ТБО).
- відновлення рослинного покриву порушеного під час виробництва будівельних робіт.
5.5. Оцінка екологічного стану рослинного і тваринного світу і вплив на них проектованої діяльності.
Вплив на флору полягає в знищенні частини природної трав'яної рослинності, що попадає в границі проектування. Вплив проектованих заходів на тваринний світ у районі будівництва очисних споруд "BIOTAL" незначний й обмежується в основному факторами занепокоєння на період будівництва й експлуатації.
5.6. Оцінка впливу проектованої діяльності на соціальне середовище
Район будівництва знаходиться в забудованій зоні, і буде мати безпосередній вплив на соціальне середовище. Проектовані очисні споруди повної біологічної очистки побутових стічних вод типу "BIOTAL" є одною з складових постійного поліпшення санітарного стану регіону. Своєчасне видалення г/п стоків сприяє поліпшенню екологічного стану регіону.
Будівництво очисних споруд повної біологічної очистки побутових стоків "BIOTAL" буде позитивно впливати на соціальне середовище .
6. Перелік екологічних обмежень у проекті будівництва очисних споруд повної біологічної очистки стічних вод “ BIOTAL-300”
1. Осад, що утвориться на очисних спорудах використовувати як добриво тільки після компостування протягом року.
2. Забезпечити знезаражування очищених стічних вод дезинфікуючим розчином (гипохлоритом натрію). Дозу внесення дезинфікуючого розчину на виході - 3 г/м3 погодити з райСЕС.
3. Забезпечити наявність на складі "Водокористувача" дезинфікуючого розчину гіпохлорита натрію на 10 днів .
7. Заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища й екологічної безпеки
Для виключення наднормативного забруднення атмосфери, гідросфери, літосфери і ґрунтів, дотримання санітарно-гігієнічних норм і вимог екологічної безпеки необхідно реалізувати наступні заходи:
Охоронні заходи
- попереджати шкідливий вплив діяльності на навколишнє природне середовище, дотримувати стан екологічних обмежень;
- проводити облік кількості і якості очищених стічних вод після очисніх споруд "BIOTAL" (укласти договір з органами дежавної санітарної служби на місцях для забезпечення лабораторного контролю якості стічних вод).
Захисні заходи.
Не допускати скидання в великих кількостях специфічних забруднюючих речовин (жирів, нафтопродукти та інше) у систему г/п каналізації.
8. Комплексна оцінка впливу проектованої діяльності на навколишнє середовище
У результаті узагальнення проектних матеріалів, а також аналізу роботи аналогічних очисних споруд на об'єктах-аналогах, можна зробити оцінку впливу проектованої діяльності на навколишнє середовище.
Робочим Проектом передбачені рішення по очищенню г/п стічних вод реалізація, яких не приведе до негативних екологічних наслідків .
9. Оцінка економічного збитку нанесеному навколишньому середовищу
10. ЗАЯВА ПРО ЕКОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ
Оцінка впливу на навколишню природне середовище від експлуатації очисних споруд повної біологічної очистки побутових стічних вод типу "BIOTAL" проведена відповідно до технічних рішень, закладених в Робочому Проекті. Мета проекту – створення сучасних екологічно безпечних очисних споруд для очищення господарсько-побутових стоків до норм скиду в потік ґрунтових вод.
Проаналізовано господарську діяльність , визначені основні споживачі свіжої води, розраховані показники водокористування. Очисні споруди "BIOTAL" відповідають самим твердим вимогам, пропонованим до малогабаритних установок, завдяки новим технологічним рішенням, високій надійності і довговічності составляючих компонентів та вузлів.
При штатному режимі експлуатації очисних споруд нормативний стан очисних споруд забезпечується за рахунок:
– повної автоматизації технологічного процесу, що виключає вплив людського фактора на керування роботою "BIOTAL";
– очищення стічних вод до норм, що дозволяють їхнє використання для підгрунтового поливу зелених насаджень або відведення;
– використання частково збезводненого і компостируваного активного мулу як добриво;
– реалізації саморегулюючої гідропневматичної системи циркуляції мулової суміші і розчиненого кисню між реакторами SBR, що дозволяє звести до мінімуму виділення забруднюючих речовин в атмосферу, одержати стабілізований надлишковий мул;
– можливості функціонування протягом декількох доби без подачі електроенергії.
При роботі очисних споруд можуть виникнути аварійні ситуації, зв'язані з отруєнням активного мулу. Використовувана система роздільної подачі активного мулу по стадіях очищення дозволить локалізувати отруєну частину мікрофлори і звести до мінімуму негативний вплив на навколишню природне середовище.
У процесі експлуатації очисних споруд у штатному режимі:
– акустичний вплив на здоров'я людей на відстані 15 м від будинку відсутній;
– зміст забруднюючих речовин на границі СЗЗ не перевищують 0,01 ПДК;
– сумарний викид забруднень в атмосферу;
– концентрація забруднюючих речовин, що відводяться в потік ґрунтових вод знаходяться на рівні ПДК для водойми рибогосподарського значення;
– очищена стічна вода після установки "BIOTAL" може використовуватися для поливу зелених насаджень, зменшує споживання питної води .
– що утворяться в результаті протікання біохімічних процесів осади в (обезводненість97%) придатні для застосування після компостування як органічні добрива.
Запроектовані очисні споруди відносяться до категорії екологічно безпечних об'єктів, створюють комфортні умови проживання , знижують антропогенне навантаження на ґрунтові води завдяки припиненню роботи вигрібної ями.
При здійсненні господарської діяльності керівництво зобов'язується:
– у повному обсязі реалізовувати всі заходи передбачені даним проектом відповідно до діючого природоохоронним законодавством України;
– проводити моніторинг за якістю атмосферного повітря на границі СЗЗ, складом стоків у резервуарі очищених вод;
– погодити з Облсэс, Держуправлінням екології і природних ресурсів Програму моніторингу, можливість використання для поливу зелених насаджень очищених стоків, добрива ґрунту – надлишкового активного мулу;
– вчасно ліквідувати наслідки аварійних ситуацій.
Замовник Проектувальник
ПОГОДЖЕНО
(назва органа місцевого самоврядування,
М.П. _____________________________________________
посада , ініціали, прізвище керівника, дата)
10.1. ЗАЯВА ПРО НАМІРИ
1. Інвестор (замовник) Поштова адреса
2. Місце розташування площадки (траси) будівництва (варіанти)
3. Характеристика підприємства (орієнтовно, по об'єктах-аналогах) установка біологічного очищення побутових стічних вод типу "BIOTAL"
4. Соціально-економічна необхідність проектованої діяльності: поліпшення екологічної ситуації в регіоні
5. Необхідність у ресурсах при будівництві й експлуатації:
земельних
сировини
енергетичних (паливо, електроенергія, тепло)
водних
трудових оде робоче місце обслуговуючого персоналу
6. Транспортне забезпечення (при будівництві й експлуатації) -
7. Можливі впливи проектованої діяльності (при будівництві й експлуатації) на навколишнє середовище і види впливів на:
геологічне середовище безпосереднього впливу на геологічне середовище немає
повітряне середовище вплив від викиду незначної кількості газів
мікроклімат не передбачатися
водяне середовище вплив від застосування очищених стічних вод
для підземного поливу
рослинний і тваринний світ, заповідники не передбачатися
навколишня соціальне середовище вплив носить позитивний характер
навколишня техногенне середовище не передбачатися
8. Відходи виробництва і можливість їхнього повторного використання, утилізації, чи знешкодження .
9. Обсяг виконання ОВОС відповідно до ДБН А.2.2-1-95, як доповнення до проекту
Замовник Проектувальник
1. ДБН А.2.2-1-95 “Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні та будівництві підприємств, будинків і споруд”.
2. Проект “Будівництво очисних споруд з застосуванням технології повної біологічної очистки стічних вод « BIOTAL», продуктивністю 300 м.куб./доб., з виконанням в першу чергу блоку на 50 м.куб./доб. в смт. Томашпіль, Томашпільського р-ну, Вінницької обл.», .Том I. Архітектурно-будівельне рішення 3.2004-01, ТОВ "Укрбіотал-монтаж", Житомир- 2004 р..
3. СНиП 2.04.01-85. Внутренний водопровод и канализация зданий. М., ЦИТПГосстроя СССР, 1986.
4. В.М. Усаковский. Водоснабжение в сельском хозяйстве. М.: Агропромиздат, 1989. 5. Методические указания по расчету индивидуальных балансовых норм и нормативов водопотребления и водоотведения: Отчет о НИР, в/ч 26929, Руководитель М.Т. Брусиловский. 011-ОРЦ.068-ВМФ, 1985 г.
6. Яковлев С.В., Карелин Я.А., Жуков А.И. Канализация. М., Стройиздат, 1975.
7. СНиП 2.04.03-85. Канализация. Наружные сети и сооружения. Госстрой СССР.- М.:ЦИТН Госстроя СССР, 1986 г.
8. Помел Ю.Н. и др. Проблема нормирования сбросов сточных вод. Водоснабжение и санитарная техника. 2002 г. №5, стр. 34-37.
9. СНиП II-12-77 Защита от шума. М., 1978.
10. Справочник проектировщика. Защита от шума. М., Стройиздат, 1971.
11. ДСТУ 2867-94. Шум. Методы оценки производственной шумовой нагрузки. – 01.01.96.
12. И.Т. Гороновский, Ю.П. Назаренко, Е.Ф. Некрич. Краткий справочник по химии. Киев, Наукова думка, 1974.
13. ОНД-86 Методика расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий. Л., Гидрометеоиздат, 1987.
14. Предельно допустимые концентрации (ПДК) и ориентировочно безопасные уровни воздействия (ОБУВ) загрязняющих веществ в атмосферном воздухе населенных мест. Киев, 1991.
15. Л.А. Кульский, Т.М. Левченко, М.В. Петрова. Химия и микробиология воды. Изд-во “ Вища школа “. Киев, 1976 г.
16. Н.Н. Надворный, В.А. Колоденко, Л.И. Засыпка. Эколого-гигиеническая оценка морских вод. Одесса, 1994 г.
17. Класифікатор відходів ДК 005-96.
18. Обобщенный перечень предельно допустимых концентраций (ПДК) и ориентировочно безопасных уровней воздействия (ОБУВ) вредных веществ для воды рыбохозяйственных водоемов. Минрыбхоз СССР, М., 1990.
19. Методика визначення розмірів плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища України. Київ, 1993 р.
20. Постанова Кабінету Міністрів України від 28.03.2003 р. №402 "Про внесення змін у додаток 1 до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору".
